Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

на неё нашла тоска

  • 1 нашла тоска

    Русско-татарский словарь > нашла тоска

  • 2 на него нашла тоска

    Diccionario universal ruso-español > на него нашла тоска

  • 3 тоска

    1) ( душевная тревога) ansia ж., angoscia ж.
    2) ( скука) noia ж.
    ••
    3) ( нечто скучное) barba ж., cosa ж. noiosissima
    4) ( ощущение нехватки) nostalgia ж., senso м. di mancanza
    * * *
    ж.
    1) tristezza, malinconia, mestizia, ansia, angoscia

    на него нашла тоска́ — e tutto preso da malinconia

    2) разг. ( гнетущая скука) noia, fastidio m

    тоска́ смертная — noia da morire

    наводить тоску — far venir l'uggia / la noia addosso

    не знать, куда деваться от тоски — non saper dove (s)battere la testa dalla noia

    какая тоска́! — che uggia / tedio / noia!

    3) по + Д nostalgia f

    тоска́ по родине — nostalgia della patria

    ••

    тоска́ зелёная — un mattone sul cuore; che barba!

    * * *
    n
    1) gener. gravezza, noia, afa, angoscia, ansieta, malinconia, mattana, noiosita, nostalgia, rattristamento, tedio, tristezza, uggia
    2) colloq. inedia

    Universale dizionario russo-italiano > тоска

  • 4 тоска

    [toská] f. (senza pl.)
    1.
    1) malinconia, tristezza, mestizia, ansia, angoscia

    наводить тоску на кого-л. — far venire la malinconia a qd

    2) noia
    3) (по + dat.) nostalgia
    2.

    Новый русско-итальянский словарь > тоска

  • 5 найти

    найти́
    1. trovi;
    \найти нефть malkovri nafton;
    \найти удово́льствие plezur(iĝ)i;
    \найти возмо́жным opinii ebla;
    2. (счесть, признать) trovi, konsideri.
    * * *
    I сов., вин. п.
    1) encontrar (непр.) vt, hallar vt; descubrir (непр.) vt ( обнаружить); buscar vt ( подыскать); inventar vt ( изобрести)

    найти́ поте́рянную кни́гу — encontrar (hallar) el libro perdido

    найти́ но́вый спо́соб лече́ния — encontrar (descubrir) un nuevo método curativo

    найти́ удово́льствие в чём-либо — encontrar placer en algo

    найти́ су́мму двух чи́сел — hallar (sacar) la suma de dos números

    найти́ вре́мя — encontrar tiempo

    найти́ ме́сто — encontrar (hallar) lugar

    найти́ слова́ — encontrar palabras

    найти́ вы́ход из положе́ния — hallar (encontrar) (la) salida de (a) la situación

    найти́ примене́ние, сбыт — encontrar aplicación, venta

    найти́ (себе́) выраже́ние ( в чём-либо) — encontrar (su) expresión (en)

    найти́ в себе́ си́лы — encontrar fuerzas en sí mismo

    найти́ опо́ру, подде́ржку (в + предл. п.) — encontrar apoyo, ayuda (en)

    что она́ в нём нашла́? — ¿qué encontró (ella) en él?

    2) ( счесть) encontrar (непр.) vt, considerar vt; llegar a la conclusión

    найти́ возмо́жным — considerar posible

    я нашёл, что ты прав — he llegado a la conclusión de que estás en lo cierto (de que tienes razón)

    врач нашёл его́ здоро́вым — el médico le encontró sano

    как вы нашли́ его́? — ¿cómo le ha encontrado usted?

    ••

    найти́ до́ступ к се́рдцу — encontrar acceso al corazón

    найти́ о́бщий язы́к — encontrar un idioma común; llegar a comprenderse

    найти́ себя́ — encontrar su (verdadero) camino

    найти́ (себе́) смерть (моги́лу, коне́ц) — encontrar su muerte (su tumba, su fin)

    нашёл (нашли́) дурака́! — ¡te has creído que soy tonto!, ¡ha(n) encontrado el burro de carga!

    нашёл (нашли́) чем хва́статься! — ¡no hay de qué jactarse!

    нашли́ куда́ ходи́ть! — ¡vaya lugar que están frecuentando!

    II сов.
    1) на + вин. п. ( натолкнуться) dar (непр.) vt (contra), tropezar(se) (непр.) (con, contra), chocar vi (con, contra), topar vt (con, contra)
    2) на + вин. п. (о туче, облаке) cubrir (непр.) vt, encapotar vt
    3) на + вин. п., разг. (овладеть, охватить) apoderarse (de)

    на него́ нашла́ тоска́ — se apoderó de él la tristeza

    что э́то на тебя́ нашло́? — ¿qué te pasa (sucede, ocurre)?; ¿qué es lo que te pasa (sucede, ocurre)?; ¿qué mosca te ha picado?

    4) разг. ( собраться) juntarse, agolparse, apiñarse

    нашло́ мно́го наро́ду — se juntó mucha gente

    5) (о воздухе, газах и т.п.) penetrar vt
    ••

    нашла́ коса́ на ка́мень погов.chocaron dos cabezas de hierro

    * * *
    I сов., вин. п.
    1) encontrar (непр.) vt, hallar vt; descubrir (непр.) vt ( обнаружить); buscar vt ( подыскать); inventar vt ( изобрести)

    найти́ поте́рянную кни́гу — encontrar (hallar) el libro perdido

    найти́ но́вый спо́соб лече́ния — encontrar (descubrir) un nuevo método curativo

    найти́ удово́льствие в чём-либо — encontrar placer en algo

    найти́ су́мму двух чи́сел — hallar (sacar) la suma de dos números

    найти́ вре́мя — encontrar tiempo

    найти́ ме́сто — encontrar (hallar) lugar

    найти́ слова́ — encontrar palabras

    найти́ вы́ход из положе́ния — hallar (encontrar) (la) salida de (a) la situación

    найти́ примене́ние, сбыт — encontrar aplicación, venta

    найти́ (себе́) выраже́ние ( в чём-либо) — encontrar (su) expresión (en)

    найти́ в себе́ си́лы — encontrar fuerzas en sí mismo

    найти́ опо́ру, подде́ржку (в + предл. п.) — encontrar apoyo, ayuda (en)

    что она́ в нём нашла́? — ¿qué encontró (ella) en él?

    2) ( счесть) encontrar (непр.) vt, considerar vt; llegar a la conclusión

    найти́ возмо́жным — considerar posible

    я нашёл, что ты прав — he llegado a la conclusión de que estás en lo cierto (de que tienes razón)

    врач нашёл его́ здоро́вым — el médico le encontró sano

    как вы нашли́ его́? — ¿cómo le ha encontrado usted?

    ••

    найти́ до́ступ к се́рдцу — encontrar acceso al corazón

    найти́ о́бщий язы́к — encontrar un idioma común; llegar a comprenderse

    найти́ себя́ — encontrar su (verdadero) camino

    найти́ (себе́) смерть (моги́лу, коне́ц) — encontrar su muerte (su tumba, su fin)

    нашёл (нашли́) дурака́! — ¡te has creído que soy tonto!, ¡ha(n) encontrado el burro de carga!

    нашёл (нашли́) чем хва́статься! — ¡no hay de qué jactarse!

    нашли́ куда́ ходи́ть! — ¡vaya lugar que están frecuentando!

    II сов.
    1) на + вин. п. ( натолкнуться) dar (непр.) vt (contra), tropezar(se) (непр.) (con, contra), chocar vi (con, contra), topar vt (con, contra)
    2) на + вин. п. (о туче, облаке) cubrir (непр.) vt, encapotar vt
    3) на + вин. п., разг. (овладеть, охватить) apoderarse (de)

    на него́ нашла́ тоска́ — se apoderó de él la tristeza

    что э́то на тебя́ нашло́? — ¿qué te pasa (sucede, ocurre)?; ¿qué es lo que te pasa (sucede, ocurre)?; ¿qué mosca te ha picado?

    4) разг. ( собраться) juntarse, agolparse, apiñarse

    нашло́ мно́го наро́ду — se juntó mucha gente

    5) (о воздухе, газах и т.п.) penetrar vt
    ••

    нашла́ коса́ на ка́мень погов.chocaron dos cabezas de hierro

    * * *
    v
    1) gener. (натолкнуться) dar (contra), (î âîçäóõå, ãàçàõ è á. ï.) penetrar, (î áó÷å, îáëàêå) cubrir, buscar (подыскать), chocar (con, contra), considerar, dar alcance a alguien (кого-л.), descubrir (обнаружить), encapotar, encontrar, encontrar un pretexto, hallar, inventar (изобрести), llegar a la conclusión, topar (con, contra), tropezar (con, contra; se)
    2) colloq. (îâëàäåáü, îõâàáèáü) apoderarse (de), (ñîáðàáüñà) juntarse, agolparse, apiñarse

    Diccionario universal ruso-español > найти

  • 6 найти

    I
    ( обнаружить) trovare, reperire, rinvenire
    ••
    II
    1) ( натолкнуться) urtare contro, imbattersi
    ••
    2) ( надвинуться) velare, coprire
    3) ( овладеть) invadere
    ••
    * * *
    I сов. В

    найти́ монету на дороге — trovare una moneta per strada

    найти́ потерянную вещь — rinvenire / (ri)trovare un oggetto smarrito

    найти́ гриб — trovare un fungo

    найти́ верное решение — trovare la giusta soluzione

    2) (придумать, обеспечить) trovare vt, scoprire vt, inventare vt

    найти́ новый способ — scoprire / trovare / escogitare un nuovo metodo / procedimento

    надо найти́ что-нибудь поесть — bisogna rimediare qc da mangiare

    3) (застать, обнаружить) trovare vt

    возвратившись, он нашёл у себя старого друга — tornato, trovò in casa un vecchio amico

    найти́ кого-л. в тяжёлом состоянии — trovare qd in grave stato

    4) ( испытать) trovare vt, incontrare vt

    найти́ утешение в занятиях — trovare consolazione in studi

    найти́ удовольствие в беседах с кем-л. — trovare piacere nelle coversazioni con qd

    5) ( прийти к заключению) trovare vt, considerare vt, convincersi ( di qc), stabilire vt

    найти́, что собеседник прав — trovare che l'interlocutore ha ragione

    врач нашёл, что пациент здоров — il medico trovo che il paziente era sano

    6) ( достать) trovare vt

    найти́ сумму денег — trovare / procurarsi una somma di denaro

    7) разг. (нашёл, нашла, нашли)
    а) ирон. с относ. мест. или мест. нар.

    нашёл чем хвастаться! — sono cose da vantarsi, queste?!

    нашли куда ходить! — bravi, avete trovato un bel posto per andarci!

    нашёл дурака! — mi prendi per uno stupido!; qui nessuno e fesso!

    нашёл друга, тоже мне! — un bell'amico ti sei trovato!

    ••

    найти́ себя — ritrovarsi, realizzarsi; ritrovare se stesso

    II сов.
    1) на + В ( натолкнуться) cozzare / dare contro qc, qd, urtare in / contro qc, qd, finire addosso a qd, qc

    найти́ на мель — arenare vi (a, e)

    2) ( надвинуться) coprire vt, velare vt, far velo, gettare un'ombra ( su qc)

    туча нашла на солнце — la nube coprì / velò il sole

    3) перен. на кого-что ( охватить - о чувстве) essere preso ( da qc), essere preda ( di qc), essere in preda ( a qc)

    на него нашло... разг. — venne preso / assalito da...; lo colse...

    4) разг. ( сойтись с разных сторон) radunarsi, accorrere vi (e), sopravvenire vi (e)
    * * *
    v
    1) fin. procurare
    2) sicil. asciari

    Universale dizionario russo-italiano > найти

  • 7 найти

    адшукаць; вылучыць; вынайсці; вынайсьці; знайсці; знайсьці; назнаходзіць; палічыць
    * * *
    I совер.
    (подыскать, подобрать) знайсці, адшукаць
    (обнаружить, открыть, изобрести) знайсці, вынайсці
    (определить путём умозаключений, вычислений) знайсці
    (выбрать, уделить для чего-либо время) знайсці
    2) (обнаружить, заметить) убачыць, знайсці, мног. пазнаходзіць
    3) (получить, обрести) знайсці, атрымаць
    3) (прийти к заключению) знайсці, палічыць
    (усмотреть) убачыць, угледзець
    (счесть, признать) прызнаць, палічыць, знайсці

    врач нашёл его здоровым — урач прызнаў (палічыў, знайшоў) яго здаровым

    II совер.
    1) (натолкнуться на кого-либо, что-либо) найсці, натрапіць
    2) (надвигаясь, закрыть) найсці, насунуцца
    3) (напасть) разг. найсці
    (охватить) апанаваць, агарнуць (каго-што)

    нашла тоска — найшла (апанавала, агарнула) туга

    4) (собраться в каком-либо количестве) разг. найсці, мног. панаходзіць

    Русско-белорусский словарь > найти

  • 8 найти

    I
    сов. кого-что; в разн. знач.
    табыу, тип табыу, күреү, һиҙеү, һанау

    найти себе смерть (могилу, конец) — үҙенең үлемен табыу

    концов не найти — осона сыға алмау, рәтен таба алмау

    II
    1. сов.
    на кого-что
    надвинуться
    барып бәрелеү (төртөлөү, менеү)
    2. сов.
    на что
    закрыть собой
    ҡаплау
    3. сов.
    собраться
    йыйылыу, килеп тулыу, тулыу

    нашла коса на камень — ҡара-ҡаршы килеү (ҡараштар, характерҙар бәрелеше тураһында)

    стих нашёл — кәйефе килде, теләге уянды, илһамланды

    Русско-башкирский словарь > найти

  • 9 находить

    1. найти (вн.)
    1. (в разн. знач.) find* (d.); ( открывать) discover (d.)

    находить себя — find* oneself, или one's calling

    находить удовольствие в чём-л. — find* / take pleasure in smth.

    ничего не найти — find* nothing; draw* a blank идиом. разг.

    найти нефть, рудную жилу — strike* oil, an ore vein

    2. (полагать, считать) consider (d.), find* (d.)

    находить виновным — find* guilty (d.)

    2. найти (на вн.)
    1. come* (over, upon); come* (across); (о туче, облаке и т. п. тж.) cover (d.)

    что это на тебя нашло? — what has come over you?, what is the matter with you?

    3. безл.:

    нашло много народу — there is a crowd, или a large gathering, of people

    нашла коса на камень погов. — it's a case of diamond cut diamond; he's met his match this time

    3. сов. разг.
    1. (рд., без доп.) cover a distance by walking

    Русско-английский словарь Смирнитского > находить

  • 10 найти

    I
    1) ( обнаружить) trouver vt; découvrir vt ( открыть); inventer vt ( изобрести)

    найти́ поте́рянную вещь — retrouver un objet perdu

    найти́ гриб — trouver un champignon

    найти́ ве́рное реше́ние — trouver la solution correcte

    найти́ причи́ну — trouver la cause

    2) (получить, испытать) trouver vt

    найти́ удово́льствие в чём-либо — trouver plaisir à qch, se plaire à qch

    найти́ (своё) выраже́ние — trouver son expression

    найти́ подде́ржку и утеше́ние — trouver aide et confort

    3) ( признать) trouver vt, juger vt, estimer vt

    врач нашёл его́ положе́ние серьёзным — le médecin a jugé son état grave

    ••

    найти́ до́ступ к се́рдцу — trouver le chemin du cœur

    найти́ (себе́) смерть ( или моги́лу) — y trouver la mort

    нашёл ( или нашли́ дурака́!) — à d'autres!

    II
    1) ( натолкнуться) heurter (придых.) vi (contre)

    найти́ на мель — toucher un bas-fond

    найти́ на подво́дный ка́мень — donner contre un écueil

    2) (о туче, облаке) couvrir le ciel (abs)

    найти́ на что́-либо — couvrir qch

    3) перен. (овладеть, охватить) перев. страд. формой

    на него́ нашла́ тоска́ — la tristesse s'est emparée de lui

    что э́то на тебя́ нашло́? разг. — qu'est-ce qui te prend?; quelle mouche t'a piqué?

    4) безл. ( собраться) se rassembler

    нашло́ мно́го наро́ду — il s'est rassemblé beaucoup de monde; il est venu beaucoup de monde

    5) (о дыме, газе и т.п.) venir vi (ê.)
    ••

    нашла́ коса́ на ка́мень посл.прибл. à bon chat bon rat; à trompeur, trompeur et demi

    * * *
    v
    1) gener. toucher, localiser (L'entaille permet de localiser la fissure et d'étudier sa propagation.), atteindre, dégoter, trouver
    2) colloq. ramasser
    3) obs. rencontrer
    4) argo. ramarrer

    Dictionnaire russe-français universel > найти

  • 11 найти

    I сов.
    1) ( кого-что) табу, эзләп табу

    найти потерянную вещь — югалган әйберне [эзләп] табу

    2) ( что) уйлап табу, ачу
    3) ( что) табу, күрү, сизү

    не найти [и] тени притворства — бернинди дә хәйлә сизмәү

    4) ( кого-что) очрату, туры китерү
    5) ( кого-что) табу
    6) ( кого-что) табу, исәпләү
    - найти себе могилу
    - нашёл чем хвастаться!
    II сов.
    1) ( на кого-что) бәрелү, барып бәрелү, барып төртелү
    2) ( на что) каплау, басу
    3) (прийти, собраться) җыелу, килеп җыелу; килеп тулу
    - нашла тоска
    - нашло веселье

    Русско-татарский словарь > найти

  • 12 находить

    нахаживать, найти, действ. з.
    I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;
    2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);
    3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;
    4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);
    5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;
    6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -
    1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;
    2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;
    3) визначений, обчислений, вирахуваний;
    4) зустрінутий, стрінутий;
    5) побачений;
    6) визнаний; названий.
    II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -
    1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;
    2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];
    4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];
    5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`и
    1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

    \находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

    \находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

    не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

    2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити
    3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

    \находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

    как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?

    II несов.; сов. - найт`и
    1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати
    2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́
    3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

    блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

    нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

    4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

    нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й

    III сов.
    1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти
    2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

    Русско-украинский словарь > находить

  • 13 находить

    I несов. - находи́ть, сов. - найти́; (вн.)

    находи́ть удово́льствие в чём-л — find / take pleasure in smth

    находи́ть утеше́ние — find comfort

    находи́ть подде́ржку — find support

    найти́ в себе́ доста́точно сил — be able to muster sufficient strength

    ничего́ не найти́ — find nothing; draw a blank идиом. разг.

    он ника́к не мог найти́ причи́ну э́того — he never managed to discover the cause of it

    найти́ нефть [ру́дную жи́лу] — strike oil [an ore vein]

    2) (полагать, считать) consider (d), find (d)

    до́ктор нахо́дит его́ положе́ние безнадёжным — the doctor considers his case hopeless

    его́ нахо́дят у́мным — he is considered (to be) clever

    находи́ть вино́вным — find guilty (d)

    как вы его́ нахо́дите? (что вы о нём думаете)how do you find him?

    ••

    находи́ть ну́жным (+ инф.)find it necessary (+ to inf)

    находи́ть (себе́) выраже́ние (в пр.) — find expression (in); manifest itself (in)

    найти́ свою́ смерть (погибнуть)meet one's death

    найти́ себя́ — find oneself, find one's calling

    не нахожу́ [не могу́ найти́] слов — words fail me; (для рд.; чтобы + инф.) I can't tell you (how, what, etc + clause)

    найти́ в себе́ му́жество (+ инф.)find the courage (+ to inf)

    найти́ в себе́ си́лы (+ инф.)bring oneself (+ to inf)

    II несов. - находи́ть, сов. - найти́; (на вн.)
    1) (двигаясь, приблизиться) come (over, upon); come (across); (о туче, облаке и т.п. тж.) cover (d)
    2) (на вн.; овладевать - о чувствах, настроении) come (over, upon); тж. переводится выражениями be seized (with), have an attack (of)

    на него́ нашла́ тоска́ — he had an attack [a fit] of depression

    что э́то на тебя́ нашло́? — what has come over you?, what's got брит. / gotten амер. into you?

    3) сов. ( прибыть) come, gather, arrive

    нашло́ мно́го наро́ду — there is a crowd [a large gathering] of people

    ••

    нашла́ коса́ на ка́мень погов. — ≈ it's a case of diamond cut diamond; he's met his match this time

    III сов. разг.
    1) (рд.; пройти какое-л расстояние) cover a distance by walking
    2) (вн.; причинить себе хождением) get (d) ( as a result of walking); walk to the point of getting (d)

    находи́ть мозо́ли на нога́х — get corns from walking

    Новый большой русско-английский словарь > находить

  • 14 найти

    I (кого-л./что-л.)
    несовер. - находить; совер. - найти
    1) (в разн. знач.) find; discover ( открывать)

    найти выход из тупика — (to try to) end the deadlock, to find a way out of the impasse

    найти прибежище — (в чем-л.) to take refuge (in)

    найти поддержку — (у кого-л.) to meet with approval/support (among/from)

    найти приют — to take/find shelter/refuge; to take/find asylum

    2) перен. (полагать, считать) think, consider; find
    II (на кого-л./что-л.)
    несовер. - находить; совер. - найти
    1) come (across); come (over, upon); cover (о туче)
    2) ( овладевать) come over; be seized/wrong (with)
    3) безл.; разг. gather; collect

    Русско-английский словарь по общей лексике > найти

  • 15 находить

    I (кого-л./что-л.)
    несовер. - находить; совер. - найти
    1) (в разн. знач.) find; discover ( открывать)

    найти выход из тупика — (to try to) end the deadlock, to find a way out of the impasse

    находить параметры из уравнений — deduce/find parameters from equations

    находить применение в качестве чего-л. — find use/application as

    найти приют — to take/find shelter/refuge; to take/find asylum

    находить применение — (кому-л./чему-л.) to find a use (for), to find an application (for)

    находить решение — to discover/find a solution

    2) перен. (полагать, считать) think, consider; find
    II (на кого-л./что-л.)
    несовер. - находить; совер. - найти
    1) come (across); come (over, upon); cover (о туче)
    come over; be seized/wrong (with)
    3) безл.; разг. gather; collect
    III совер.; разг.
    1) (чего-л.)
    2) (что-л.) (причинять хождением)

    Русско-английский словарь по общей лексике > находить

  • 16 найти

    I vt pf
    1
    ipf
    находить finde; hitte
    \найтисебя finde sig selv.
    II
    vi
    на + akk
    pf
    1
    ipf
    находить
    1 gå ind i, støde imod ngt
    2 f eks
    что на тебя нашло? hvad går der af dig?

    Русско-датский словарь > найти

См. также в других словарях:

  • тоска — и/; ж. 1) Тяжёлое гнетущее чувство, душевная тревога, грусть, уныние. На меня нашла тоска/. Мучит тоска/. Смертная, смертельная тоска/. Сердечная, душевная тоска/. Тоска/ одиночества …   Словарь многих выражений

  • тоска — и; ж. 1. Тяжёлое гнетущее чувство, душевная тревога, грусть, уныние. На меня нашла т. Мучит т. Смертная, смертельная т. Сердечная, душевная т. Т. одиночества. Т. сжимает сердце. 2. Разг. Гнетущая, томительная скука. Нагонять, наводить тоску.… …   Энциклопедический словарь

  • полоса(нашла) — (иноск.) ряд случайностей, настроение, время Кому какая полоса! (судьба, случай) Ср. Они... говорили, что могу, пожалуй, вашей милости пригодиться, если полоса такая, примерно, выйдет. Достоевский. Бесы. 2, 2, 1. Федька, беглый каторжник. Ср.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • НАЙТИ — 1. НАЙТИ1, найду, найдёшь, прош. вр. нашёл, нашла; нашедший, совер. (к находить1). 1. кого что. Неожиданно заметить, набрести на кого что нибудь. Найти гриб. Дети нашли в лесу ежа. || Обнаружить (потерянное, спрятанное или скрытое), отыскать.… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАЙТИ — 1. НАЙТИ1, найду, найдёшь, прош. вр. нашёл, нашла; нашедший, совер. (к находить1). 1. кого что. Неожиданно заметить, набрести на кого что нибудь. Найти гриб. Дети нашли в лесу ежа. || Обнаружить (потерянное, спрятанное или скрытое), отыскать.… …   Толковый словарь Ушакова

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Русская литература — I.ВВЕДЕНИЕ II.РУССКАЯ УСТНАЯ ПОЭЗИЯ А.Периодизация истории устной поэзии Б.Развитие старинной устной поэзии 1.Древнейшие истоки устной поэзии. Устнопоэтическое творчество древней Руси с X до середины XVIв. 2.Устная поэзия с середины XVI до конца… …   Литературная энциклопедия

  • Татьяна Ларина ("Евг. Онегин") — Смотри также Старшая дочь Лариных, еще девочка , на взгляд Онегина; уж не дитя , по мнению матери, никто б ее назвать прекрасной не мог ; она не привлекает очей красотою и свежестью румяной . При появлении ее в московском театре не обратились на… …   Словарь литературных типов

  • Мотивы поэзии Лермонтова — МОТИВЫ поэзии Лермонтова. Мотив устойчивый смысловой элемент лит. текста, повторяющийся в пределах ряда фольклорных (где мотив означает минимальную единицу сюжетосложения) и лит. худож. произв. Мотив м. б. рассмотрен в контексте всего творчества… …   Лермонтовская энциклопедия

  • Герцен, Александр Иванович — — родился 25 го марта 1812 г. в Москве. Он был внебрачным сыном родовитого московского помещика Ивана Алексеевича Яковлева. Последний принадлежал к тому поколению, которое Г. впоследствии называл "иностранцами дома, иностранцами в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика —         РСФСР.          I. Общие сведения РСФСР образована 25 октября (7 ноября) 1917. Граничит на С. З. с Норвегией и Финляндией, на З. с Польшей, на Ю. В. с Китаем, МНР и КНДР, а также с союзными республиками, входящими в состав СССР: на З. с… …   Большая советская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»